У мене вже є Фарфор, а тепер ще й буде Мармур.
иии
хоцю-хоцю-хоцю


( Read more... )

Марта сказала, що книжка нікудишня. але знаючи, наскільки ми з Мартою різні, я ризикнула її прочитати. Сиділа під теплою ковдрою, за вікном щось шуміло, гавкали пси, а я тремтіла, відчуваючи прочитане усім тілом, і чомусь плакала...

( ... )

:))))

А завдяки Полянському, який позичив книжку і Олежикові, який її зісканував, я тепер маю ось це:


( Read more... )

( Read more... )